Подарунок для друга

    Друг - це найкраще, що в тебе може бути, і найкраще,

ким можеш бути ти.

                                                                         Дуглас Пейджест

Вітаміни для душі

Ми всі потрібні

   Одного разу в маленькому містечку побудували церкву. Усі жителі міста ходили і насолоджувалися красою цієї церкви.
   Але на верхівці, в дошках даху, один маленький цвяшок чув усі похвали і розмови про церкву.
   Він чув, що люди хвалили усі частини церкви, але нічого не казали про нього. Про всі частини говорили: про арки, про хрест, про дзвіницю, про все говорили... Але ніхто ні словечка не сказав про цвях...
   «Якщо я такий незначний, то я тут нікому не потрібен», — подумав цвях і вискочив з дошок, до яких він був прибитий.
   В ту ж ніч, коли він дізнався про свою непотрібність і вискочив, падав сильний дощ. На місці, де вже не було цвяха, стала роз’їжджатися черепиця, і через утворену дірку почала проникати вода.
   Уся церква була залита водою. Фарба стекла зі стін, Біблія була зіпсута, а всі прекрасні мозаїки позмивалися.
   Ось так стається... із-за одного цвяха. Все руйнується.
   Хоча багато хто нас не хвалить, хоч ми й невідомі, проте всі ми потрібні.

Про чисті помисли

   Одна подружня пара переїхала на нову квартиру.
   Вранці, щойно прокинувшись, дружина зиркнула у вікно й побачила сусідку, яка вивішувала випрану білизну.
— Поглянь, яка брудна білизна у неї, — сказала вона чоловіку.
   Але той читав газету й не звернув уваги на слова жінки.
— Напевно, у неї погане мило або вона зовсім не вміє прати. Варто було б її навчити цій справі.
   І кожного разу, коли сусідка розвішувала білизну, дружина дивувалася, яка вона брудна.
   Одного прекрасного ранку, поглянувши у вікно, вона вигукнула:
— О! Сьогодні білизна чиста! Певно, навчилася нарешті прати!
— Та ні, — сказав чоловік, — просто я нині встав рано і помив вікно.

   Так і в нашому житті: усе залежить від вікна, через яке ми дивимося на світ.
   І перш ніж наводити критику на інших, необхідно переконатися, що наші серця й помисли чисті.

Найважливіші речі

   Один юнак постійно непокоївся з приводу свого життя і майбутнього. Якось, гуляючи берегом моря, зустрів він мудрого старця.

—   Що тебе тривожить, юначе?    - запитав старець.

   Здається, я не можу збагнути, що в житті для мене найважливі­ше, — відповів юнак.

   Це дуже просто, — сказав старець. Він підняв із землі порожнього глечика і почав заповнювати його камінням завбільшки з кулак.

   Заповнивши глечик по вінця, запитав:

—   Цей глечик повний, чи не так?

—   Так, — погодився юнак.

   Старець мовчки кивнув, узяв жменю дрібних камінців, кинув їх у глечик і злегка потрусив. Камінці заповнили пустоти між великим камін­ням. Він усміхнувся і запитав:

—   А тепер глечик повний?

   Юнак ствердно кивнув.

   Тоді старець узяв пригорщу піску і висипав його у глечик. Пісок заповнив пустоти, що залишилися.

—   Ось відповідь на твоє запитання, — сказав старець. — Велике
каміння — це найважливіші речі в житті: родина, кохана людина, твій
духовний розвиток, мудрість. Якщо втратиш усе, крім цього, твоє життя
все одно буде повним.

    Він хвильку помовчав, а відтак мовив:

—   Дрібні камінці — це також важливі для тебе речі: робота, дім,
матеріальний добробут. А пісок — дрібниці, які насправді не мають
жодного значення.

   Юнак слухав дуже уважно, і старець продовжив:

   Деякі люди роблять помилку. Вони спочатку засипають у глечик
пісок, і в ньому не лишається місця для каміння. Так і в житті. Якщо
витрачати сили на дрібні й незначущі речі, у ньому не буде місця для найважливіших цінностей. Тому передусім подбай про велике каміння, не забувай і про дрібне. А пісок хвилі життя самі наб'ють у проміжки між ними.

Для цієї зірки

   Чоловік йшов берегом і раптом побачив хлопчика, який піднімав щось з піску і кидав в море. Чоловік підійшов ближче і побачив, що хлопчик піднімає з піску морські зірки. Вони оточували його з усіх сторін. Здавалося, на піску – мільйони морських зірок, берег був буквально усіяний ними на багато кілометрів.
- Навіщо ти кидаєш ці морські зірки у воду? – Запитав чоловік, підходячи ближче.
- Якщо вони залишаться на березі до завтрашнього ранку, коли почнеться відлив, то загинуть, – відповів хлопчик, не припиняючи свого заняття.
- Але це просто нерозумно! – Закричав чоловік. – Озирнись! Тут мільйони морських зірок, берег просто всіяний ними. Твої спроби нічого не змінять!
Хлопчик підняв наступну морську зірку, на мить задумався, кинув її в море і сказав:
- Ні, мої спроби змінять дуже багато … для цієї зірки.

   Той, хто чекає можливості зробити відразу багато хорошого, ніколи нічого не зробить. Життя складається з дрібниць. Дуже рідко з’являється можливість зробити відразу дуже багато чого.Істинна велич полягає в тому, щоб бути великим у дрібницях.

Притча про жабенят

   Жили-були собі маленькі жабенята, які вирішили організувати змагання з бігу. Їх метою було забратися на вершину найвищої в їхньому царстві вежі.
   Зібралося багато глядачів, які хотіли подивитися на ці змагання і посміятися над жабенятами – їх учасниками. Змагання
розпочалися. Ніхто із глядачів не вірив, що жабенята зможуть забратися на вершину вежі.
   Чутні були такі репліки: «Це занадто складно!», «Вони ніколи не заберуться на вершину!» або «Немає шансів! Вежа занадто
висока!». Маленькі жабенята почали падати. Одне за другим… Але були й такі, у яких відкрилось друге дихання, вони
підіймались та стрибали все вище і вище… Юрба все одно кричала «Занадто важко! Жоден з нас не зможе це зробити!».
  Урешті-решт всі втомились і попадали, за винятком одного жабеняти. Воно піднімалось все вище і вище. Нарешті, доклавши всіх зусиль, останнє жабеня добралось на вершину! Засмучені учасники змагань захотіли дізнатись, як переможцеві вдалось знайти в собі силу і дістатись на вершину! Виявилось, що жабенятко-переможець було глухим.

   Мораль: ніколи не слухайте людей, які намагаються передати Тобі свій песимізм і негативний настрій. Вони віднімають у Тебе Твої найзаповітніші мрії та бажання. Не забувай про силу слів. Усе, що Ти чуєш або читаєш, впливає на Твою поведінку.
Завжди будь налаштований позитивно! Будь глухим, коли люди говоритимуть Тобі, що Твої мрії не здійненні. Завжди думай: “Я це зроблю!”