Четвер, 19.10.2017, 17:37Вітаю Вас Гість | RSS
Досягаючи вершин!
Сайт класного керівника
Зайцева Сергія Володимировича
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Шкільний проект "Великі Українці. Тарас Шевченко"


Шкільний проект

«Великі українці. Тарас Шевченко»

Мета: показати велич, геніальність Кобзаря, довести його мистецьку діяльність не тільки як письменника, а й художника, провести паралелі між діяльністю творця в цих двох напрямках мистецтва; розвивати навички виразного читання, акторські здібності, прагнення провити себе у творчості; коригувати  словесно-логічне мислення (аналітико-синтетичні процеси, порівняння, узагальнення, конкретизацію); виховувати патріотизм, відчуття єдності з народом, замилування красою рідного слова, прагнення досягти успіху.

Обладнання: репродукції малюнків Т.Шевченкавідеофільм, відеосюжет „Автопортрети”, відеосюжет „Пам’ятники Шевченкові”. Виставка літератури «Тарас Шевченко – великий українець». Виставка творчих робіт учнів школи.

 

План проведення:

1.Вітальне слово ведучих.

2. Мелодекламація вірша «Садок вишневий коло хати».

3.Розмова бібліографа та мистецтвознавця.

4. Декламація уривку з балади «Тополя».

5. Бесіда з аудиторією.

6.Перегляд відеофільму «Творчість Шевченка. Вибране».

7. Виступ мистецтвознавця.

8. Декламація вірша «На вічну пам'ять Котляревському» (уровок).

9. Розмова бібліографа та мистецтвознавця.

10. Відеосюжет «Автопортрети».

11. Розмова бібліографа та мистецтвознавця.

12. Представлення творчого потенціалу школи. «Територія успіху».

13. Розмова бібліографа та мистецтвознавця.

14. Відеосюжет  «Пам’ятники Шевченку».

15. Розмова бібліографа та мистецтвознавця.

16. Підсумкове слово ведучих.

 

Хід проведення:

   Під урочисту музику входять ведучі.

   Слово ведучих

   Ведучий 1. Ми раді вітати вас, усіх тих, хто вирішив приєднатися до поціновувачів рідного слова, до возвеличення своїх земляків та ствердження геніальності та сили духу великих українців.

   Ведучий 2. Ми раді вітати вас на шкільному випуску проекту „Великі українці”!

   Ведучий 1. На першій зустрічі мова йшла про Лесю Українку. Я впевнена, всі присутні на ній переконалися, що її ім’я по-праву відносимо до великих українців.

   Ведучий 2. В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вмовляє, пам’ятає і шанує людство. До них належить і Т.Г.Шевченко, 200 річницю від дня народження якого відзначили 9 березня цього року.

   Ведучий 1. Саме Україна, привітна і щедра земля, подарувала світу генія, великого українця.

   Ведучий 2. Чи можемо вважати його таким, і в чому його велич, - відповідь на ці питання й намагатимемось знайти в ході сьогоднішньої програми.

   Ведучий 1. Допомагатимуть розібратися нам в багатьох питаннях мистецтвознавець та бібліограф.

   Ведучий 2. Але просимо не бути байдужими і всю аудиторію в залі, адже це загальношкільний проект і висловити свою думку має право кожен.

   Ведучий 1. Перш ніж перейдемо до обговорення постаті Т.Г.Шевченка, давайте подумки перенесемося в період його життя, на Україну XIX ст., де скрізь білі хати у вишневх садах, де щебечуть солов’ї і чується дзвінкий дівочий спів.

     Учень виконує вірш „Садок вишневий коло хати”.

   Ведучий 2. Слава Шевченка як поета на довгі роки затьмарила славу Шевченка як великого художника. Незаповненою залишилась ця сторінка і в нашій шкільній роботі. То ким же був Т.Г.Шевченко: художником чи поетом?

     На сцені з’являються бібліограф та мистецтвознавець.

   Б.: Поет і художник увесь час поєднувались у Шевченкові, гармонійно доповнюючи один одного. Раніше за все він відчував себе художником, поезія прийшла незабаром, та все ж дещо пізніше. Ще в дитинстві він мав непереборне бажання будь-що навчитися малювати. Навколишній світ намагався відтворити за допомогою крейди та вугілля на стінах, дверях, воротах. Не міг й гадки припустити бундючний пан Енгельгард, що ім’я його безправного кріпака прогримить по всіх країнах і навіки залишиться в сузір’ї імен найславетніших синів України.

   М.: І поезія, й малярство щільно переплітаються в таланті Шевченка. Та коли на поезію він дивився як на своє покликання, то малювання стало його професією, засобом для існування. Поетична спадщина налічує понад 240 творів, а мистецька – близько 1300 робіт. Сама кількість мистецьких творів свідчить, що малярству він приділяв велику увагу. Однак за життя творця жоден його сучасник не мав повного уявлення про нього як художника.

   Б.: Вже в перші роки навчання в Академії мистецтв поет робить спроби втілити свої поетичні задуми в малюнках. У душі поета-художника, незважаючи на тривалу розлукою з батьківщиною, зберігались образи рідної природи, побутові сцени, народні перекази, легенди та повір’я. Одна з поетичних легенд надихнула його на створення балади „Тополя”(1839р.).

   М.: У творчій спадщині Шевченка є малюнок „Тополя”, часом створення якого дослідники також вважають 1839 рік. Малюнок не є ілюстративним, але він близький своїм настроєм до однойменної балади.

     Учень декламує уривок з „Тополі”.

По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Стан високий, лист широкий

Нащо зеленіє?

Кругом поле, як те море

Широке синіє.

   Розмову продовжують бібліограф та мистецтвознавець.

  Б.: Про вплив поетичних образів Шевченка на його творчість як художника свідчить і робота над картиною „Катерина”, яка була закінчена у 1842 році.

   М.: На картині художник зображує просту дівчину в національному вбранні, босу, на тлі типового українського пейзажу сільської околиці з безкраїм степом, високою козацькою могилою. На передньому плані – засмучена Катерина, освітлена сонцем.

   Б.: У поемі центральною постаттю також є Катерина.

   Учень декламує уривок з поеми „Катерина”

Як тополя стала в полі

При битій дорозі;

Як роса та до схід сонця.

Покапали сльози.

За сльозами за гіркими

І світа не бачить...

Серце моє!

Не плач, Катерино,

Не показуй людям сльози,

Терпи до загину!

   Б.: Наявність цих малюнків у творчому доробку Шевченка є найкрасномовнішим доказом єдності образного мислення поета-художника і творчого методу великого митця, який з однаковою любов’ю зображав велич простої людини і народу як образотворчими, так і словесними засобами.

   На сцені з’являються ведучі.

   Слово ведучих

   Ведучий 1. Спасибі. Отже, Шевченко і поет, і художник. Як кажуть: „Якщо людина талановита, то талановита в усьому.”

   Ведучий 2. Ми пригадали два твори, які вивчаються в школі. Це балада „Тополя” та поема „Катерина”. А які твори Тараса  Шевченка ми ще з вами вивчили?

     (Відповіді учнів).

   Ведучий 1.  Як бачимо, їх чимало. І зовсім не випадково, адже більшість з них є актуальними і досі.

   Ведучий 2. Пропоную переглянути ілюстрації до деяких з творів Т.Г.Шевченка і пригадати проблеми, яких торкався митець у своїй творчості.

    Відеофільм «Творчість Шевченка. Вибране». (Інформаційна компетентність, полікультурна).

   Ведучий 1.  А ми продовжуємо повість про великого українця, про геніального митця як слова, так і пензля. Слово дослідникам.

   М.: Велике місце в Шевченковому доробку належить портретам. Він почав працювати ще кріпаком. В Академії продовжував роботу в цій галузі спочатку самостійно, а згодом за дорученням К. Брюллова. Незабаром він стає одним з відомих і популярних портретистів. Уже через рік після вступу до Академії, восени 1839 року, портрети пензля Шевченка експонуються на художній виставці і отримують схвальну оцінку критики. Він створив велику галерею своїх сучасників, серед них олійні, акварельні, офортні, а також виконані олівцем та олією.

   Помітне місце в творчості Шевченка-портретиста належить його автопортретам. Художник протягом короткого життя створив близько 60 автопортретів. Перший автопортрет  асоціюється з ранньою поетичною творчістю Шевченка.

    Вірш „На вічну пам’ять Котляревському” (уривок).

   Б.: Останні роки життя Шевченка позначені особливою увагою до відтворення власного образу як у поетичних, так і в малярських творах. З 1857 по 1861 роки художник створив одинадцять автопортретів, у них відбиті разючі зміни, що відбулися в зовнішності поета протягом десятирічного заслання.

   М. (показуючи портрети): Цікавим у цьому плані є офортний автопортрет молодого Шевченка зі свічкою. Автопортрет незвичайний: полум’я свічки, яку портрет тримає у лівій руці, вириває з темряви його замислене молоде обличчя. У правій руці перо.

   Б.: Слід відзначити, що в останні роки Шевченко виконав три олійних портрети в темних приглушених тонах. Найменш відомий його олійний автопортрет 1860 року, який знаходиться в експозиції Державного музею українського образотворчого мистецтва у Києві. Він не схожий на жоден. Неперевершено передана особиста драма, особливо в палаючих очах, які випромінюють безмежну скорботу та крах сподівань на щастя.

   М.(піднявши портрет): останній автопортрет 1861 року виконаний тяжко хворим художником. Якесь невидиме джерело світла вириває з темряви лише частину обличчя поета, хворого, підпухлого, скорботного. На його обличчі відбиті глибокі роздуми.

   Ведучий 1. Тож давайте звернемо свої погляди на монітор та прочитаємо поетові думки по очах.

    Відеосюжет „Автопортрети”.

   Ведучий 2. А ми продовжуємо гортати сторінки життя Т.Г.Шевченка.

   Б.: Шевченко з дитинства був знайомий з Псалтирем, учився по ньому читати. Дуже добре знав Біблію, а в роки заслання вона стала для нього майже єдиною книгою. Тому значна кількість серій цього періоду присвячена міфологічним, біблійним, історичним, літературним темам, які змістом та ідейною спрямованістю були співзвучні настроям Шевченка. Серед них „Телемак на острові Каліпсо”, „Робінзон Крузо”, „Діоген”, „Умираючий гладіатор”.

   М.: Крім того природа зіграла вирішальну роль у пробудженні естетичних смаків Шевченка ще в ранньому дитинстві. Вона давала йому натхнення протягом усього життя. В силу обставин Шевченкові довелося більшу частину життя бути відірваним від батьківщини, однак образи рідної природи ніколи не меркли в його творчій уяві.

Он гай зелений похиливсь,

А он з-за гаю виглядає

Ставок, неначе полотно.

А верби геть понад ставом

Тихесенько собі купають

Зелені віти... Правда рай?

   Б.: Поряд з персоналізацією природи у творчості Шевченка зустрічається й зворотне явище, перетворення людини у квіти чи дерева. Так, дівчина, яка не дочекалася свого коханого, перетворюється у тополю („Тополя”), а героїня балади „Лілея”, зганьблена панами – у квітку. При змалюванні природи поет вдається до філософського осмислення.

Встала й весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають...

Рай та й годі!

А для кого?

Для людей. А люде?

Не хотять на його й глянуть,

А глянуть – огудять.

Треба кров’ю домалювать,

Освітить пожаром;

Сонця мало, рясту мало

І багато хмари.

   М.: У поезії Шевченка опис природи служить прологом для розкриття трагічної долі людини. У баладі „Тополя” зображення самітньої тополі відразу настроює читача на сприймання розповіді про одиноку, покинуту коханим героїню. Картина чарівної природи України у поемі „Сон” допомагає глибше зрозуміти страждання поневоленого народу в зеленому раї.

...Дивлюсь аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі мов сторожа.

Розмовляють з полем.

І все то те, вся країна,

Повита красою,

Зеленіє, вмивається

Дрібною росою.

   Б.: Тарас Шевченко був майстром як живописного, так і поетичного малюнка природи. Художній хист допомагав йому яскравіше, пластичніше зобразити природу в поетичних творах, а поетична обдарованість – її живописному втіленню.

   Слово ведучих

   Ведучий 1. Шановна аудиторіє, пропоную саме зараз поговорити про обдарованість учнів нашої школи, про творчий потенціал, а можливо, навіть і про шевченківський дух поета та художника.

   Ведучий 2. Отож, запрошуємо на Територію Успіху:

1) Назаренка Олега;

2) Пришупу Владислава;

3) Щербину Дар’ю;

4) Чеснокову Наталію.

   Ведучий 1.  Ці учні роблять перші кроки до поетичного мистецтва.

   Ведучий 2. Перед вами їхні вірші. Як бачите, їх чимало. Але кожен бажаючий після заходу зможе підійти, прочитати і проаналізувати  їх, не поспішаючи. А поки що, оплески починаючим поетам!

   Ведучий 1. Також серед нас є молоді майстри сцени і такі, які дуже люблять малювати і творити красу своїми руками. Все це їм вдається досить непогано.

    Ведучий 2. На Територію Успіху запрошуються:

1) Семибратов Валерій;

2) Бухалець Юлія;

3) Іващенко Владислав;

4) Нефьодов Владислав.

   Ведучий 1. Перед вами їхні творчі роботи. Як бачити, вони варті уваги. Тож, поаплодуємо їм!

   Ведучий 2. Спасибі. А ми продовжуємо розмову з мистецтвознавцем та бібліографом. Скажіть, чи відобразив Шевченко міста України в своїй творчості?

   М.: Так, малюнки Переяслава, краєвиди Суботова, Чигирина та інші вражають живописністю, витонченістю малюнка.

   Б.: У Києві Тарас Григорович намалював „Золоті ворота”, „Києво-Печерську лавру”, „Аскольдову могилу”. Твори цього часу відзначаються цікавими композиційними знахідками, тонким відчуттям природи, умінням передати перспективу з її багатоплановістю і глибиною, легкістю й прозорістю барв, гармонійним колоритом, майстерним розміщенням світлотіні.

   М.: Академія художеств вимушена була присвоїти йому почесне звання академіка гравюри. Гравюри Шевченка зберігали і використовували в Академії як оригінали для копіювання молодими художниками.

   Ведучий 2. Талант Шевченка визнаний не лише в Україні, його твори перекладені багатьма мовами світу, пам’ятники митцю височать по всій планеті.

     Відеосюжет „Пам’ятники Шевченкові”.

   Б.: Центральним стрижнем творчості Шевченка і поета, і маляра, головним змістом Шевченка-людини була велика, безмежна, сильніша за все любов до України. Вона охоплювала не тільки почуття, але і розум, і інтелект Тараса Григоровича.

   М.: Тарас Шевченко – неповторне явище в процесі історичного і культурного розвитку людства. Його ідеї, його відданість інтересам народу вказали шлях розвитку українського образотворчого мистецтва та дало поштовх для становлення української літературної мови.

   Слово ведучих

   Ведучий 1. Аналізуючи усе вище сказане, можемо, з гордо піднятими головами, заявити, що особистість Тараса Григоровича Шевченка по праву повинно належати до «великих українців». А в його величі, геніальності, багатогранності та актуальності ми вкотре сьогодні переконалися.

   Ведучий 2. На цьому ми прощаємося з вам. До нових зустрічей на шкільному проекті «Великі українці».

 

 

 

 

 

 

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples